Гданськ неодноразово поставав у польській історії як ключове місто у багатьох розвитках подій. До 1945 року більшість населення Гданська складали лютерани. Для мешканців міста Костел Божого тіла був важливим місцем. З цією святинею пов’язана реформація, або, як її ще називають, перша революція у Гданську. У цьому матеріалі на gdanskyes.eu ми більш детально розповімо про ці події.
Проповідь
У 1522 році у Гданську біля підніжжя Хагельсберга Якоб Хегге, який був наступником Мартіна Лютера, виголосив свою першу проповідь. Аби послухати проповідника, на площу прийшло чимало жителів Гданська. Його слова розпалювали уяву у слухачів, які думали, що заново відкрите Святе Письмо.
Після цих подій у місті зародився реформаційний рух. З інших польських міст до Гданська почали втікати прихильники Лютера. Багато з них були захоплені новою наукою, а також його простотою і чесністю. Насамперед цих мандрівників місто привабило саме цим, а не лише своєю ремісничою діяльністю. У цей період у Гданську почали ширитись розмови про фінансову діяльність папських колекціонерів, свавілля єпископів і те, як парафіяльні священники, які походили з багатих сімей і рідко у своїх парафіях, ставилися зверхньо до парафіян.
Повстання
У 1523 році у Гданську почалися перші заворушення. Причиною цих сутичок стала релігія. Під час першої революції було побито кілька монахів. Згодом католицьке духовенство почало масово залишати місто. Ця ситуація почала хвилювати і короля Польщі. Правитель країни наказав заборонити поширення нового вчення, ввозити лютеранські книги та вигнати з Гданська проповідників, які популяризували цей рух. Проте у місті реформаційний напрям здобував все більше і більше прихильності серед жителів.
Влада Гданська не могла повноцінно розраховувати на королівську допомогу, тож прийняла рішення діяти самостійно. Щоб відвернути увагу натовпу від соціальних вимог, вони вирішили підтримати його зусилля щодо релігійних реформ. На той час це був дуже сміливий крок.
Через декілька днів після дій місцевої влади натовп повстанців напав на квартиру єпископа Влоцлавека-Мацея Джевецького. Його звинувачували у тому, що він не зважав на суспільну думку щодо релігії. А також він сприяв ув’язненню Павла Грюневальда, який був одним з найпопулярніших проповідників у Гданську у той час. Можливо, він звинувачував його у проповідуванні лютеранського вчення серед єпископських селян з околиць міста.
Влітку 1524 року на одному з місцевих цвинтарів раптово почали збиратись жителі Гданська. На цій локації люди сиділи на надгробках і запекло обговорювали політику, міську владу та релігію і що робити далі. Під час цих розмов революціонери прийняли рішення взяти владу у Гданську у свої руки. Після цього рішення у місті була створена нова колегія, цього разу з декларованих прихильників реформ. Жителі Гданська були переконані, що запроваджувати нові реформи повинні люди, які добре орієнтуються у цій темі і раніше не мали негативної репутації.
Внаслідок цієї революції монастирі були переформатовані у школи та лікарні. Було ліквідовано великі комерційні компанії, що розграбовували дрібних торговців, а також було заборонено лихварство. Було домовлено, що міських чиновників, як і парафіяльних священників, обиратиме населення. Було перевірено функціонування судів і розширено систему опіки над бідними.
Наступні мирні роки дозволили протестантизму осісти у Гданську. Костелів у власності католиків залишилось небагато, проте у селах все-таки переважав католицизм. Протестантизм у Гданську відійшов лише у 16 столітті, коли престол посів Сигізмунд III Ваза.