Вестерплатте – це не просто півострів у Гданську, а й символ героїзму та мужності, адже саме там розгорталася запекла боротьба поляків проти нацистських загарбників. Що тільки не пережив півострів за час свого існування! Тут відбувалися запеклі битви, будувалися укріплення, висаджувався десант. Багато хто прагнув заволодіти цією територією, але нікому це не вдавалося до Другої світової війни. Німецькі війська у 1939 вірили, що їм вдасться захопити Вестерплатте за кілька годин, але бій за нього тривав сім діб і став прикладом незламності польського народу у боротьбі за свободу, пише gdanskyes.eu.
Що було з півостровом після німецької окупації
Семиденна боротьба за Вестерплатте не увінчалася успіхом, і 7 вересня 1939 року майор Генрик Сухарський прийняв непросте рішення здатися. Хоча польська армія тоді зазнала багатьох матеріальних та людських втрат, солдати все одно були готові боротися далі. Однак Сухарський не змінив свого рішення, обґрунтовуючи його тим, що їхнє становище було безнадійним, а поранені військові були у вкрай тяжкому стані.
Майор разом з двома солдатами, один з яких був перекладачем, вирушив до німецьких позицій. Там Генрик Сухарський провів розмову з німецьким підполковником Хенке, після чого він повернувся до казарм та наказав припинити опір.
Хоча польське військо зазнало поразки у цій кривавій боротьбі, навіть німці визнали їхній героїзм. Фрідріх-Георг Ебергардт у знак визнання хоробрості польської армії дозволив майору Сухарському залишити собі шаблю. Після цього Генрика Сухарського відправили до табору для військовополонених офіцерів. Колона полонених солдатів зупинилася у місті Свиноуйсьце – офіцерів відправляли на допити, а поранених відвозили до польового шпиталю.
Коли німці офіційно зайняли територію військового складу Вестерплатте, польських офіцерів поселили у готелі “Центральний”, а решту розмістили у таборі на Біскупській Гірці – історичному районі та пагорбі у Гданську. За кілька днів їх відправили до таборів у Німеччині.
Вестерплатте було дуже важливим об’єктом для нацистської влади, адже так вони отримали повний контроль над портом, складами боєприпасів та швидко продемонстрували свою силу всій Європі. Адольф Гітлер планував відвідати Вестерплатте після захоплення, тому німцям потрібно було поспішати, щоб розчистити дуже пошкоджений бомбардуваннями польський складський комплекс. Стан півострова красномовно свідчив про їхню некомпетентність – гітлерівці задіяли дуже багато сил для його захоплення та понесли значні втрати особового складу.
До роботи над зачисткою півострова залучали польських полонених, якими керували солдати СС. Вже тоді вони виявляли щодо полонених особливу жорстокість – умови праці були дуже важкими. Їм необхідно було прибрати уламки, знести пошкоджені споруди, в одній із яких знайшли тіла двох польських захисників, та розмінувати територію. Харчування полонених при цьому було дуже поганим, що погіршувало їхнє фізичне та психічне здоров’я.
Робота із розчищення цієї території була дуже кропіткою: німці намагалися зібрати якомога більше будівельних матеріалів, щоб побудувати там так званий підтабір концентраційного табору Вестерплатте. Там утримувалися ув’язнені, яких до цього перебували в бараках у Новому Порті, які переобладнали під в’язницю. Гітлер відвідав Вестерплатте 21 вересня, однак показали йому лише ту територію, яку встигли відновити.
На жаль, в істориків не так багато інформації про те, що відбувалося протягом усієї Другої світової війни на півострові. Відомо, що Вермахт облаштував там військові склади, але ця тема ще потребує досліджень.
Звільнення Вестерплатте
На відміну від поляків у 1939, німці здали Вестерплатте без бою. У 1945 році Другий Білоруський фронт під командуванням маршала Костянтина Рокосовського був направлений до Померанії. Там він у співпраці з Першим Білоруським фронтом бився з нацистською групою армій “Вісла”. До складу фронту входила польська бронетанкова бригада, відома як “Герої Вестерплатте”.
28 березня 1945 року була звільнена Гдиня, а за нею Гданськ. Як символ перемоги над нацистами у Тримісті, біля Двору Артуса підняли червоно-білий прапор. Коли польський батальйон досяг Гданська, німецькі війська вже залишили Вестерплатте.
Пам’ять про героїзм польського народу
3 травня 1946 року на півострові відбулася церемонія вшанування пам’яті загиблих героїв. З колишнього складу взяли землю та помістили її до Могили Невідомого Солдата у Варшаві. У тому ж році у Гданську було створено Товариство захисників Вестерплатте. Його президентом став капітан Францишек Домбровський, заступник командира військово-транспортного депо на Вестерплатте.
На честь загиблих воїнів у вересні 1946 року на місці колишнього караульного приміщення №5 встановили надгробний камінь.
У травні 1963 року архітектори Триміста взяли участь у конкурсі на проєкт пам’ятника, який би символізував мужність та самопожертву солдатів, які обороняли Вестерплатте. У жовтні 1964 почалися роботи зі створення пам’ятника – він мав бути встановлений на пагорбі. 9 жовтня 1966 року він був урочисто відкритий – його висота становить 25 метрів, а вага понад 1200 тонн.