Він колишній польський міністр юстиції та державний секретар у канцелярії прем’єр-міністра, координатор спецслужб. Мова йде про гданського політика Марека Бернацького. У цьому матеріалі на gdanskyes.eu ми більш детально розповімо про те як він розпочав свою політичну кар’єру.
Юність
Марек Бернацький народився у 1959 році у Сопоті. Зростав у звичайній польській сім’ї. Середню освіту здобув в одній з гімназій Гданська. Після закінчення школи юнак прийняв рішення вступити на факультет права та адміністрації до Гданського університету.
Вже під час навчання Марек був активним громадським діячем, зокрема він був учасником руху “Молода Польща”. Згодом у 80-х роках Бернацький був активістом у підпільних структурах “Солідарності”. Цікавим фактом є те, що після здобуття вищої освіти Марек почав працювати у Музеї історії Гданська, а саме у відділі “Тюремної вежі та камери тортур”. Згодом хлопець був науково-педагогічним співробітником кафедри історії держави та польського права на факультеті права та адміністрації Гданського університету.
Політична кар’єра
У 90-х роках почалась політична історія Марека Бернацького. У 1991 році чоловік був ліквідатором активу Польської об’єднаної робітничої партії у Гданську. Також у цей період молодий політик керував кількома успішними процесами щодо повернення активів цієї партії, які раніше захопила соціал-демократична партія.
У 1997 році Марек приєднався до виборчої акції “Солідарності”. Згодом він став кандидатом від цієї партії до Сейму за рекомендацією Національних правих, а також увійшов до установчого комітету Громадського руху AWS. У результаті, Бернацькому вдалось стати депутатом Сейму. За цей період Марек очолив Комітет секретних служб, став співавтором акту про створення Інституту національної пам’яті. Цей інститут було засновано у 1999 році. Його основними завданнями були збір та ведення документів органів державної безпеки, підготовлених з 22 липня 1944 року по 31 липня 1990 року,
переслідування нацистських і комуністичних злочинів, проведення просвітницької діяльності, пошуки місць спочинку людей, які загинули в боротьбі за незалежність і соборність Польської держави тощо.
У 1999 році Марек Бернацький обійняв посаду міністра внутрішніх справ та адміністрації в уряді Єжи Бузека. У цей період гданський політик став одним з авторів клопотання про відновлення розслідування у справі “Московської позики”. Також під час каденції Марека було створено Центральне слідче бюро, яке виконувало важливі завдання для країни у сфері розпізнавання, попередження та боротьби з організованою злочинністю.
У 2002 році Бернацький пов’язав свою політичну кар’єру з партією “Громадянська платформа”. Протягом двох років Марек очолював Поморське воєводство. Завдяки цій посаді йому вдалось реалізувати власні ініціативи задля розвитку рідного Гданська. У 2009 році Бернацький очолив слідчу комісію з розслідування обставин викрадення та вбивства Кшиштофа Олевніка.
У 2013 році Марек був призначений міністром юстиції в другому уряді Дональда Туска. На цій посаді йому вдалось ініціювати комплексні зміни до Кримінального кодексу, прийняти проєкт “Закону про захист і допомогу потерпілим і свідкам”, а також ініціював запровадження системи фіксування засідань у районних судах. Під час каденції Бернацького не обійшлось і без суперечок. Дискусії виникли щодо “Закону про притягнення до відповідальності осіб з психічними розладами, які становлять загрозу життю, здоров’ю чи статевій свободі інших осіб”. Цей закон був спрямований на ізоляцію засуджених після відбуття покарання.