Євреї у Гданську оселилися ще у середньовіччі. Тут вони займалися торгівлею, працювали в інших напрямках діяльності, роблячи вагомий внесок у розвиток Триміста. Ісаак Ландау був відомим і шанованим лікарем у Гданську на початку XX століття і тоді він ще навіть не здогадувався, що його син стане тим, хто винесе вирок гітлерівцю і стане головою Верховного суду Ізраїлю. Життєвий шлях видатного судді Моше Ландау показує, наскільки він прагнув досягти головного – справедливості для свого народу, пише gdanskyes.eu. І це йому вдалося.
Найголовніше з біографії Моше Ландау
Відомим серед євреїв у Гданську був Ісаак Ландау – його знали як талановитого лікаря-терапевта, який після початку Першої світової війни рятував поранених бійців на східному та південному фронтах. Однак перш ніж війна вибухнула у Європі у 1914, в Ісаака народився син Моше. Він з’явився на світ 29 квітня 1912 року.
Ісаак Ландау благополучно повернувся з фронту, після чого був активним членом єврейської громади та видавав щомісячний єврейський журнал у Вільному місті Данцигу. Також він був одним із засновників єврейської спортивної асоціації “Бар-Кохба”. Ісаак не шкодував грошей на освіту сина, і той віддячив йому гарними оцінками у німецькомовній муніципальній гімназії, яку закінчив з відзнакою.
Після закінчення гімназії Моше Ландау вирушив на навчання до Лондона і більше не повернувся до рідного Гданська. Він навчався на престижному юридичному факультеті і закінчив його якраз, коли до влади в Німеччині прийшла нацистська партія на чолі з Гітлером у 1933 році. Саме через це Моше вирішив будувати своє подальше життя у Палестині, адже батько у листах застерігав його від повернення до Триміста через небезпечну ситуацію для євреїв у Гданську. Згодом на Близький Схід емігрувала уся родина Ландау, продавши все майно у Тримісті.
У Палестині розпочалася юридична кар’єра Моше Ландау. Він спеціалізувався на цивільному праві та став мировим суддею у Хайфі. Крім цього, Моше співпрацював з єврейською організацією самооборони “Гаґана”, яка була створена для захисту єврейського населення від нападів арабів. Згодом “Гаґана” стала основою для Армії оборони Ізраїлю.
Розпочавши із посад судді нижчих інстанцій Моше Ландау пройшов шлях до посади судді Верховного суду Ізраїлю, яку він обійняв у 1953 році. За роки своєї діяльності відомий уродженець Гданська здобув репутацію стриманого та справедливого судді, який не зраджував своїм принципам.
Історичний дзвінок
1960 рік – минуло п’ятнадцять років після завершення Другої світової війни, і трагедія Голокосту поступово ставала лише жахливою сторінкою історії для світу. Але не для єврейського народу, який прагнув справедливого покарання для всіх причетних до нацистських злочинів. Саме тоді Моше Ландау отримав важливий дзвінок від свого керівництва – йому доручили судити німецького злочинця Адольфа Айхмана, який був одним із головних організаторів Голокосту. У 1960 році ізраїльські спецслужби викрали його у Буенос-Айресі і таємно доставили до Ізраїлю.
Чому справу Айхмана вирішили доручити саме Моше? Це було пов’язано з його бездоганним знанням німецької мови, а також із тим, що Моше Ландау не був жертвою Голокосту і міг залишатися неупередженим.
Адольф Айхман заявляв про свою невинуватість, проте ключовими доказами його провини стали документи та записи його розмов. Під час судового процесу, який тривав з 11 квітня до 14 серпня 1961 року, Моше Ландау намагався усіляко протистояти спробам театралізації процесу, зупиняв зайві емоції під час засідань та зосереджувався виключно на фактах.
Вирок суду, смертна кара, був винесений у грудні 1961 року. Після розгляду апеляції суд не змінив свого рішення, посилаючись на відсутність каяття в обвинуваченого. Адольф Айхман був страчений у 1962 році, а його прах був розвіяний над Середземним морем.