У минулому столітті телеграфний зв’язок був дуже важливим. Завдяки йому жителі міста мали змогу вільно спілкуватись між собою. Після підписання Версальського договору у Гданську з’явились власні поштові, телеграфні та телефонні служби, пов’язані безпосередньо з Польщею. У цьому матеріалі на gdanskyes.eu ми більш детально розповімо про роботу телеграфного зв’язку у Гданську.
Поява
У 1920 році у Польщі почала свою діяльність польська сортувальна станція для посилок, які привозили в країну зі США. Це була морська пошта. Її офіційна назва була – Офіс поштової експедиції Гданськ – Новий порт. У цей період у місті також почала діяти Дирекція пошт і телеграфів у Помор’ї. Через рік у Вільному місті було відкрито польську залізничну пошту.
Поява пошти у місті полегшила життя багатьох жителів Гданська. Також телеграфний зв’язок став значною перевагою у торговельних відносинах. Пошта надала ще робочі місця мешканцям Вільного міста.
Як працювала пошта
Третє відділення пошти у Гданську було відкрито у 1925 році. Через рік свою роботу розпочала морська пошта. Будівлю було побудовано на набережній біля порту Вісла. Архітектором цього будинку був Чеслав Свялковський, поляк із Гданська. Морська та залізнична пошти були недоступні для мешканців Гданська і обслуговували кореспонденцію між портом і Польщею. У місті було відкрите спеціальне відділення, яке було доступне мешканцям Вільного міста. З появою телеграфного зв’язку у Гданську розвісили 10 характерних червоних поштових скриньок на громадських і кількох приватних будівлях.
У 1918 році у Польщі було створено телеграфне агентство. Згодом відділення цієї організації відкрились у Кракові, Львові, Любліні, Лодзі, Познані, потім у Гданську. Основним завданням телеграфного зв’язку було інформувати польське суспільство про всі прояви політичного, соціального, культурного та економічного життя як в країні, так і за її межами, а також надавати іноземним державам правдиву інформацію про всі польські справи.
У 1923 році у Гданську активізувалась робота агентства. Було запроваджено три робочі зміни. Також створили радіоприймальний пункт, який 18 годин на добу приймав депеші від кооперованих установ і власних закордонних кореспондентів. Попри всю цю діяльність, найприбутковішим підрозділом Польської телеграфної агенції у Гданську був відділ реклами та оголошень. Цей підрозділ розповсюджував всі офіційні оголошення, рекламні статті як державних установ, так і приватних підприємств. Також у газеті можна було знайти оголошення для підприємців, які прагнули поширити свою рекламу на вулицях Гданська. Зокрема пропонували вуличні стовпи, залізничні вагони, інформаційні щити та рекламу на радіо. Проте не всім подобалась така діяльність агентства, адже вважали, що влада використовувала економічні інструменти для політичної боротьби.
Друга світова війна частково вплинула на діяльність телеграфного зв’язку у Гданську, проте досить швидко усі проблеми було усунено. Вдалося відновити регулярність транслювання оголошень. Були зроблені спроби відновити мережу іноземних кореспондентів, хоча цьому завадила як війна, так і спроби створити нові польові відділення, підпорядковані безпосередньо міністерству. У середині 1941 року зв’язок було частково відновлено. Найчастіше щотижня відправляли пошту до Ватикану та Швейцарії, кожні два тижні – до Португалії, Іспанії, Канади та США, а рідше, тобто раз на місяць, наприклад, на Близький і Далекий Схід. Після закінчення Другої світової війни телеграфний зв’язок у Гданську пробували повернути до довоєнного періоду, проте це було досить складно.