Протягом 20 століття по всій Європі систематично відбувались антиєврейські погроми. Причиною цього зазвичай була політична маніпуляція та економічна заздрість. Євреїв часто сприймали як успішних бізнесменів, що породжувало заздрість навколо. А от політики часто використовували антисемітську риторику, щоб розпалити ненависть до євреїв. Погромів побільшало напередодні Другої світової війни, зокрема у Польщі. Нацисти вважали євреїв відповідальними за економічні лиха Німеччини під час депресії 20-30-х років. У цьому матеріалі на gdanskyes.eu ми більш детально розповімо про антиєврейський погром, який відбувся у Гданську.
Передумови
На території Гданська впродовж 20 століття декілька разів організовували єврейські погроми. Проте той, який стався в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, був організований у небачених масштабах. Згодом ці події в історію прозвуть Кришталевою ніччю. Погромом керував німецький міністр пропаганди Йозеф Геббельс. За наказом Гітлера, він координував антиєврейські демонстрації по всій Німеччині, а також у Гданську. Кришталеву ніч Геббельс вважав власним успіхом.
Восени 1938 року польська влада запровадила закон, згідно з яким особи, які мали польський паспорт, але перебували за кордоном понад п’ять років, автоматично втрачали громадянство. У цей період німецька влада заявила, що всі дозволи на постійне проживання для іноземців скасовано, і вони повинні подавати документи на нові дозволи. Тисячі польських євреїв не мали змоги легально оновити свої дані у Німеччині. У результаті, німецька влада почала депортацію польських євреїв на територію Польщі, проте польська влада відмовилась пускати їх на територію. Внаслідок цього єврейські родини опинились у жахливих умовах між кордонами польських та німецьких військ. Були випадки самогубств і божевілля.
Погром
Кришталева ніч у Гданську розпочалась з підпалу місцевих синагог. Вже наступного дня німецькі війська почали масово діяти проти гданських євреїв. Декілька синагог було зруйновано внаслідок пожежі. Німці переслідували місцевих євреїв. Багатьох з них побили, проте загиблих не було. Протягом наступних місяців німецька влада не зупинялась. Очевидно, що вони прагнули, щоб Гданськ став першим німецьким містом, вільним від євреїв.
У місті розгромили усі єврейські крамниці, били вікна у квартирах євреїв. На стінах писали некультурні образливі надписи щодо представників цього народу. Загалом у довоєнному Гданську єврейська громада налічувала близько 11 тисяч осіб.
Перші погроми у місті пройшлись у 1933 році. Саме тоді відбулися протести проти мешканців Гданська єврейського походження – переслідували або звільняли адвокатів, лікарів, театральних акторів, студентів і робітників. Під час Кришталевої ночі у 1938 році євреям у Гданську було заборонено відвідувати театри, кінотеатри та готелі, а також було посилено заборону на відвідування міських лазень.
У 1939 році у Гданську німецька влада знесла головну синагогу у місті. У цей період євреї почали самостійно виїжджати з міста, аби врятувати власне життя. Чимало гданських євреїв переїхали до Великобританії, США, Палестини, Південної Америки та навіть в країн Африки.
Пам’ять про вбитих євреїв у Гданську змогли відновити лише після падіння Польської Народної Республіки. Саме у цей період почали з’являтися дослідження професійних істориків, мемуарні публікації. У 2018 році завдяки зусиллям Гданського музею було відкрито макет Великої синагоги, який нагадує містянам про ці страшні події в історії польського народу.