Поблизу Гданська є місце, яке зберігає величну історію міста. А мова йде про півострів, який за трьохсотлітнє існування пережив чимало подій. Проте найважливішою все ж залишається оборона Вестерплатте під час Другої світової війни. Ті бої стали свідченням героїчності польських захисників, а назва півострова стала символом боротьби, пише gdanskyes.eu. Водночас багато деталей історії залишаються нерозкритими. А це ще більше спонукає шукати відповіді. Тож спробуємо з’ясувати, як все було восени 1945.
Історія Вестерплатте
Вестерплатте завжди був ласим місцем поряд з Гданськом. Невелика, проте мальовнича територія могла слугувати для багатьох цілей. Вона вдало підходила для відпочинку і була важливим стратегічним об’єктом. Зрештою, півострів і використовували для таких цілей. А все почалось ще у XVII столітті, коли сама природа ініціювала створення такого унікального об’єкта. Роками острів формувався під впливом морських течій, мулу й піску. Ба більше, природні умови створили тоді два острови, які отримали німецькі назви відповідно до свого розташування. Саме так West Platte став Westerplatte. Цікаво те, що вже в XIX столітті острів перетворився на півострів, а його сусід – Ost Platte з’єднався з материком.
Початок історії Вестерплатте мав пророче значення. Саме сюди висадилась численна французька армія у 1734 році під час Війни за польську спадщину. Тоді король Станіслав Лещинський отримав допомогу, а для всіх стала зрозуміла користь півострова. Саме тому не дивно, що територія після цього пережила не одну війну. Проте між драматичними періодами Вестерплатте став ще й відомим курортом. А контрасти вражали, адже поруч з вишуканими будинками, спа, парком й готелем споруджувались укриття й склади. Проте у 1830-х роках все ж до півострова почали з’їжджатись перші туристи. А він пропонував чимало активностей. Тут люди лікували свої недуги, відновлювали сили, ласували місцевими делікатесами, відвідували концерти, займались спортом і не відмовляли собі ні в чому. На жаль, Вестерплатте зазнав слави як недовговічний курорт. У 1914 році будівлі на півострові пошкодив шторм, а потім територія стала предметом розбрату в політичних іграх.
А боролися за неї дві країни – Польща та Німеччина. Ця сутичка тягнулась багато років, адже кожен вважав себе єдиним претендентом на півострів. Ситуація змінилась на користь поляків після Першої світової війни, коли Німеччина зазнала поразки й було оголошено про Вільне місто Данциг. Саме так Ліга Націй вирішила конфлікт, який назрівав щодо міського порту. Проте і цей план не був ідеальним, адже німці, які домінували у місті, відмовлялись розвантажувати польські кораблі й сприяти їх роботі. Саме тому у 1920 році було прийнято рішення про створення на Вестерплатте військового складу, що розпочало нову сторінку життя півострова.
Підготовка до війни
Рішення про створення військового складу на Вестерплатте остаточно визначило роль цієї території. Так, вже в 1924 році Ліга Націй передала півострів Польщі, а у 1926 році тут дислокувались перші солдати. Відколи поляки отримали цю власність, відтоді вони готувались до оборони, про яку могли лише здогадуватись. І хоч з деякими деталями вони помилились, проте все ж надмірна пильність допомогла. Залізничні колії, телефонна лінія, склад з боєприпасами, електростанція – ось, що мало бути на Вестерплатте згідно з домовленістю. Організація також погодилась на загін з 88 військовослужбовців. Таким був початок Військового транзитного складу.
Постійне сусідство з Німеччиною не дозволяло дотримуватись домовлених правил. Саме тому польська влада вела таємну підготовку до будь-якої небезпеки. І виявилось, що цією небезпекою стала Друга світова війна. У 1933 році до роботи над обороною запросили Мечислава Крушевського, Стефана Файбішевського та Славоміра Боровського. Саме вони керували укомплектуванням півострова. Оскільки ці дії були забороненими, то працювати доводилось вночі. Ну а відгородився Вестерплатте від світу цегляною стіною та колючим дротом. Крок за кроком на території виникли казарми, вартові будиночки й форпости з усіх сторін півострова. Всього їх було 6: Prom, Wal, Fort, Lazienki, Elektrownia, Przystan. Ну а ще встановлювались протитанкові загородження, розтяжки, укріплення, естакади і т.д. До того ж на Вестерплатте таємно доставляли озброєння та солдат. Хоч як би добре поляки не облаштовували півострів, їхні ресурси були обмежені.
Ну а Німеччина готувалась до нападу, здійснюючи так звані “візити ввічливості”. Перший з них лінкор Schleswig-Holstein здійснив 22 березня 1939 року. Тоді він повертався з міста Клайпеда й, за звичними словами, не становив загрози. Однак це був перший сигнал для бойової готовності солдат на Вестерплатте. Саме тоді командування запросило більше військових й обговорювало план дій. Другий з візитів відбувся 25 серпня з метою вшанування екіпажу затонулого під час Першої світової війни крейсера Magdeburg. Ну а насправді гостювання затягнулось на 6 днів аж поки надійшла команда почати бойові дії. А всередині “мирного” судна виявилось достатньо зброї та солдат.
Бої
Німеччина розпочала свій наступ 1 вересня 1939 року о 4:48 ранку. Вона кинула у бій 3000 військових проти приблизно 200 солдатів, які тримали Вестерплатте. Німецьке командування планувало швидку операцію, яка включала обстріл з корабля й захоплення півострова штурмовою групою. Проте на німців чекало чимало неприємних сюрпризів. А вони почалися відразу. Вогонь з Schleswig-Holstein лише частково був корисним, а штурм після довгих намагань не дав потрібного результату. Полякам сприяв рельєф півострова, їхня підготовка та ефект несподіванки. Хоч Вестерплатте й потерпав від вогню, а укріплення були пошкоджені, проте перший бій виявився на стороні оборонців півострова.
Наступний день можна вважати чи не одним із найскладніших у тій битві. Розлючені спротивом поляків, німецькі війська запросили допомогу з повітря. І вже 2 вересня Вестерплатте опинився під авіаційним нальотом. Саме тоді сталися перші значні втрати серед захисників. Гауптвахта №5 поховала 7 солдатів. Ну а ще були пошкоджені інші будівлі, знищена зброя, радіостанція та телефонний зв’язок. Тоді ж сталося перше непорозуміння між командуванням. Свої дії не могли узгодити майор Генрик Сухарський та капітан Францішек Домбровський. Проте все ж Вестерплатте продовжив оборонятися.
Подальші бої стали справжньою рутиною для оборонців. 3 вересня німці повторили свою атаку, спершу завдавши артилерійського удару, а далі – штурм. Їх тактика полягала в тому, щоб відстежити укриття, точки обстрілу й укріплення поляків. Того ж дня до півострова підібрались два човни, які були відбиті. Ну а постійні бої як виснажували польських захисників, так і дратували німецьке командування. Саме тому вже на наступний день Німеччина кинула в бій додаткові підрозділи. Вестерплатте опинився під атакою артилерії, корабельних снарядів, піхоти, мінометів. Німці намагалися застати захисників вночі, зайти зі сторони лісу та навіть підпалити Вестерплатте. І хоч поляки відважно відбивали атаки, та ситуація ставала критичною. Серед солдат було багато поранених, запаси закінчувались, а підкріплення чекати було марно. В таких умовах оборонці півострова протримались 7 днів, після чого вивісили білий прапор.
Символ нескореності
Після семиденного бою Вестерплатте та його захисники стали символом нескореності. Півострів, який програвав своїми можливостями, вистояв проти сильнішого суперника. Коли Німеччина готувала цю операцію, то на неї виділила один день. Наступ повинен був стати швидким та легким, проте насправді здивував командування. Німецькі військові щоразу дивувались, йдучи у наступ. Вони не чекали спротиву, не могли знайти точок обстрілу й укріплень оборонців півострова. Нападники щиро вірили, що під землею є мережа бункерів, адже просто не могли зрозуміти, що у поляків не було доступу до додаткових ресурсів чи нових загонів солдат. Зрештою, правда виявилась невигідною, тому Німеччина прикрасила події тої осені.
Перед польськими військами стояло завдання тримати 12-годинну оборону півострова до приходу підкріплення. Та з кожним новим днем ставав очевидним той факт, що вони самі. Попри це солдати мужньо захищали Вестерплатте 7 днів, де і залишились. Окрім поховань оборонців півострова на місці боїв, у 1966 році громада міста встановила пам’ятник на їх честь. Подвиг захисників був відзначений відповідними нагородами, а Вестерплатте береже пам’ять про них. Ну а жителі Гданська мають можливість дізнатись історію півострова, відвідавши його. На території збереглись деякі військові будівлі, вартівні та форпости. А інфраструктуру Вестерплатте розвиває Музей Другої світової війни, який робить все можливе, щоб передати героїчну історію цього місця.
